Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Мирный

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Йо, народ! Ну что, приготовьтесь, я сейчас поведаю вам историю, которая произошла со мной на днях. Зато, буду честен, я попробовал новую закладку и раскумарился на всю голову! Это было что-то нереальное, я просто словно в другом измерении оказался. Всем, кто не понял, сразу леймами прощаться, а то я не вижу смысла говорить пустым стенаниям. Только для сильных и настоящих друзей. Итак, все началось просто. Я смотрел новости и узнал, что в нашем городе организуют нереальную закрытую вечеринку. Подрались там и пару нервотрепок с прыщами. Конечно, я решил, что мне надо туда. Иначе как убиваться за скучную жизнь? Вот только вопрос: где взять порошок, чтобы немного расшевелиться? И тут, мне на помощь пришел друг Шмель. - Пшел, брат, самый лед дам, - сказал он мне и показал на пакетик с метамфетамином. Я сразу раскумарился, ведь это был мой друг Шмель, и конечно, я ему доверял. Но как только я открыл этот пакет, то почувствовал ужасный запах. Он был просто дохлым, прокисшим лимоном, пирожками с курицей вчерашнего дня и мочой кота. Честно, я не знаю, какими словами это описать, не хватает лейма. Только я уже раскачивался на своем перевозбуждении, раскумаренные мысли летели из головы куда-то в сторону Карибского моря. Хотелось веселиться, оторваться от серой реальности и найти приключения. И тут меня осенило. Зоопарк! Да, это же просто нереально! Там-то я могу накуриваться на всю голову и почувствовать себя королем джунглей, а львы будут моими послушными слугами. Я позвал Шмеля, и мы пошли в зоопарк. Честно говоря, нас было уже совсем не сложно раскумариться, ведь мы оба были на грани срыва. Лед обжигал легкие, а наша голова казалась полной красочных вспышек. Мы ворвались в зоопарк и проникли в вольер львов. Львы мирно спали, словно ничего и не происходило. Но нас это не смутило, ведь мы были уже настоящими гопниками и ничего не боялись. Я поднялся на верхнюю площадку и начал танцевать. Мои движения были такими странными и несвязными, словно я был пьян от этого моего нового наркотика. А львы, как наркоманы, смотрели на меня своими голодными глазами. Вскоре они начали подпевать мне своим рыком, и мы стали с ними настоящей командой, исполняющей самый дикий шоу в зоопарке. Мы продолжали танцевать, пока мне не стало уже совсем плохо. Я с трудом двигался, словно вся жизненная сила покидала мое тело. Лед ушел, и наступило мощное расставание с моими иллюзиями. Я понял, что мои приключения скоро закончатся, и меня ждет разбитая голова и похмелье. Почему я солгал себе, что эти наркотики сделают меня счастливым, освободят от реальности? Оказывается, это все ложь и пустота. Я вылез из вольера, с трудом отходя от львов, которые продолжали рычать и вопить за мной. Идя обратно, я решил, что пора уже закончить с этими наркотиками и пустыми приключениями. Жизнь представляется гораздо ярче и интереснее без них. В конце концов, я понял, что истинная радость и счастье находится в живых эмоциях, в настоящей дружбе и любви. А наркотик только и делает, что забирает все самое ценное у нас. Ведь она так прекрасна, а мы все лишь маленькие звезды на ее небе.